"Коли закінчиться демократія?"
(Хоменко Андрій, 8 років)
Демократія - слово грецьке, складається з двох слів: "демос" - народ і "кратос" - влада, тобто демократія - це влада народу.
Щоб розібратися, добре це, чи погано, порівняємо демократію з іншими формами правління державою.
Існує дуже багато різних форм влади в державі, але всі вони зводяться до трьох найважливіших:
- автократії,
- демократії,
- теократії.
Автократія – слово грецьке, яке складається з двох слів: "автос" - сам і "кратос" - влада, тобто автократія - це влада однієї людини.
Демократія означає, що люди, які живуть в державі, не безвладні, - вони можуть впливати на події і навіть визначати їх, – от що таке влада народу.
Теократія – також грецьке слово, що складається з двох: "теос" - Бог і "кратос" - влада, тобто теократія - це влада Бога.
Коли в державі всю владу має одна людина (автократія), то доля і життя всіх людей в країні залежить від цієї однієї людини. Але жодна людина в світі не є ідеальною, навіть у найкращої людини є якісь вади характеру. А якщо людина ще має необмежену владу, то її характер сильно псується. Така людина починає думати, що вона особлива, що їй все дозволено, що вона рівна Богові, а всі їнші люди нічого не варті, їх можна засуджувати і навіть знищувати, їми можна розпоряджатися, як своєю власністю. Нічим не обмежена влада робить людину владолюбною і жорстокою. При такій формі правління дуже страждають прості люди, жителі цієї держави.
Щоб доля тисяч, а іноді і мільйонів людей не залежала від примх однієї людини, її влада має бути обмежена і розподілена на всіх. Люди самі стають володарями своєї долі і управляють державою так, як вони вважають за краще, тобто влада належить народу (демократія). Але всі разом управляти не можуть, тому люди обирають собі тих представників, яким довіряють, і вони вже правлять. Це більш справедливий метод правління, і, якщо людям вдається контролювати своїх обранців (чи не зраджують вони народу?), тоді людям в країні можна більш-менш пристойно жити.
Але...
По-перше, в реальному житті контролювати своїх представників не завжди вдається (повністю не вдається ніколи), і тоді народні обранці, отримавши владу, відриваються від народу і перестають служити йому, а служать здебільшого собі (оскільки влада, зазвичай, псує людину).
А по-друге, і це головне, навіть обрати собі достойних представників народ не завжди може, оскільки для того, щоб обрати собі гідного представника, сам народ має бути в масі своїй дуже освіченим і культурним, тобто всі люди в країні мають бути дуже мудрими, а так, на жаль, не буває.
Тому демократія, хоча і набагато краща форма правління в державі, ніж автократія (навіть більше - краща і справедливіша серед усіх форм влади "по-людськи"), але і вона також - не ідеальна.
А чи взагалі може бути ідеальна влада?
Ідеальну (в усьому хорошу) владу нам продемонстрував Господь Ісус Христос.
На Тайній вечері, в останні дні Свого життя на землі, Христос - Володар всього всесвіту і Цар всього існуючого - підперезався, взяв ковш із водою і умив ноги своїм учням, простим робочим людям, сказавши їм при цьому: "Отак робіть і ви". Отже,
влада по-Божому - це СЛУЖІННЯ іншим.
Єдиний ідеальний спосіб правління людьми - це теократія, тобто влада по-Божому.
Для того, щоб весь народ був справді дуже мудрим і обирав собі достойного представника, Бог має правити в серцях цих людей, тоді вони не помиляться.
І щоб обранець народний не зрадив народові, в його серці мусить жити образ Христа, вмиваючого ноги своїм підвладним. Тільки в цьому випадку влада не зіпсує характер народного правителя, оскільки його влада буде благородною - служінням не собі, а людям.
Отже, демократія закінчиться тоді, коли в душах і серцях людей запанує Господь.
Точніше, не закінчиться, а природньо перейде у іншу форму.
Тоді настане теократія - не влада людей від імені Бога (це несправжня теократія), а влада Бога в людях.
Влада ЛЮБОВІ !..
Так було в Раю, так буде і в Царстві Божому.
Але починається все на Землі...
Постійна адреса сторінки: http://chado-bozhe.com.ua/article/demokratiya
© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
© 2011-2024 Розробка: Юрій Зінькевич