Молитися, слухатись батьків та добре вчитися
Лариса Попроцька
В останній тиждень Великого посту до сповіді поспішають усі, хто не встиг виконати свій християнський обов’язок протягом сорока днів. Разом з батьками очищують душу й діти. Згідно з Біблією, на кожному з нас лежить першородний гріх, тому маленьким християнам варто сповідатися відтоді, як вони починають усвідомлювати свої погані вчинки. Та оскільки діти ще не здатні повною мірою відрізняти добро від зла, Церква висуває до них значно менші вимоги. Якою має бути дитяча сповідь та як до неї підготуватися, розповів протоієрей Миколай Баранов.
Згідно з церковними правилами, дітей з семирічного віку не радять причащати без сповіді. Трапляються випадки, коли до покаяння прагнуть малята п’яти-шести років – тут все залежить від розвитку та бажання хлопчика або дівчинки.
Сповідь необхідна для того, щоб навчити дитину відповідати за лихі вчинки та прагнути виправитися. Основну місію у підготовці до таїнства беруть на себе батьки, але не повинні залишатися осторонь й хрещені мама з татом, адже вони відповідальні за духовне вдосконалення хрещеника.
Дитина повинна знати, що священику слід розповісти про вчинки, за які їй соромно. Але у жодному випадку це не повинні вирішувати батьки: не обов’язково, щоб юний сповідник перечисляв усі свої погані дії, головне – аби сповідь не перетворилася на формальність й школяр покаявся від душі. Основні вимоги, які духовні отці висувають до дітей, – молитися, слухатися батьків та добре вчитися: цими правилами слід керуватися наймолодшим християнам.
Аби не розгубитися перед священиком, школяру можна порадити виписати свої провини на папір. Можна сісти біля дитини й допомогти пригадати погані вчинки, та якщо вона відмовляється від ваших порад – наполягати не варто.
За декілька днів або хоча б напередодні сповіді потрібно, щоб дитина мінімально дотрималася посту. Як саме – залежить від традиційних устоїв сім’ї. Школярі можуть обмежити себе у вживанні м’яса та солодощів, менше дивитися телевізор та грати в комп’ютерні ігри. Замість цього краще почитати духовну літературу, у звичайний буденний день відвідати церкву. Було б добре поспілкуватися зі священиком, який налаштував би юного сповідника належним чином.
Напередодні сповіді дитині слід молитися більше ніж звичайно. Бажано, аби школяр молодшого віку знав напам’ять основні молитви – «Отче наш», «Богородице Діво» та «Вірую».
Незважаючи на те, вперше чи ні дитина приступає до Причастя, вона повинна бути викупаною, підстриженою, гарно вбраною. Усе це допомагає відчути важливість моменту, створити атмосферу духовного свята.
Батькам варто пам’ятати, що для маленького християнина сповідь – нехай легкий, але психологічний стрес: до цього відповідального вчинку слід заохочувати. Не варто підкуповувати дитя подарунками, але цей день повинен залишити тільки приємні спогади.
Після сповіді в сім’ї має панувати сприятлива психологічна атмосфера. Юному причаснику слід пояснити, що в цей важливий день не можна плювати, жувати жуйки (щоб не паплюжити Тіла Христового), слід поводитися гідно.
Немає сенсу вимагати від дитини сумлінного покаяння, якщо такої практики не дотримуються батьки. Хлопчик або дівчинка не зможуть усвідомити важливості таїнства та підготовки до нього, якщо не бачать цього на прикладі старших. Саме тому краще йти до сповіді всією родиною: така традиція – найкращий спосіб духовного виховання.
Постійна адреса сторінки: http://chado-bozhe.com.ua/article/osnovni-vymogy-svyaschenykiv
© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
© 2011-2024 Розробка: Юрій Зінькевич