Дійові особи:
Ведучий, Лісовичок, Метелики, Їжачок, Жабка, Поросятко, Вовк, Лисичка, Зайчик, Півник, Віслючок, Ведмедик, Песик.
Ведучий:
Ви не бачили ніколи,
Як звірята йшли до школи?
О! Про це цікаво знати...
Хочу всім вам розказати.
Звірі, як і людські діти,
Вміють плакати й радіти,
Вміють бігати, стрибати
Й хочуть все на світі знати,
Їх же мусить хтось навчити,
Як у лісі треба жити.
Тому школу в певний строк
І відкрив Лісовичок.
Щоб усі малі звірята
В школі все могли вивчати.
В гарний день, в осінній час
Всі прийшли у перший клас.
Різношерсті, вередливі,
Мовчуни і галасливі,
Схожі трішечки на вас —
Всі зійшлись у добрий час:
Боязкі, смішні й сміливі —
Звірі всі були щасливі.
Як тут буде, ще не знали,
Але всі поприбігали.
Лісовик малят зустрів
Й на узлісся їх повів.
Лунає дзвінок, на галявині з’являється Лісовичок
Лісовичок:
Добрий день, мої малята,
Гарні лісові звірята.
На пеньочки посідайте,
Крику лише не здіймайте.
Як ведеться, для порядку,
Познайомимось спочатку.
Вчитель я ваш — Лісовик.
А до крику я не звик.
Тому завжди пам’ятайте,
Вушко вгору піднімайте.
Щось як хочете сказати,
Можна й лапку ще підняти.
Метелики просять слова.
Метелики:
Ми до школи так хотіли,
Ми не йшли сюди — летіли!
Родом ми з куща порічки,
Що росте там, біля річки.
— Й будемо навчатись ми
Аж до лютої зими.
— Будем вчитися самі,
По ущільненій програмі.
— Нам все зразу треба знати,
Ми ж: узимку будем спати.
— І дивитись гарні сни
Аж до теплої весни.
Їжачок:
Я — маленький Їжачок,
В клас несу листків пучок.
Ліс прибрався в шати нові!
В школу ми іти готові!
А учитись буду гарно,
Я ж прийшов сюди немарно!
Всі науки хочу знати,
Щоб дорослим швидше стати!
Жабка:
Я з болота прискакала,
Знань у мене зовсім мало.
А тому я хочу вчиться —
У житті це знадобиться!
Поки тепло й сонце гріє,
Щось навчитися зумію.
Бо як стануть холоди —
Більше не прийду сюди...
Поросятко:
Ой-йой!.. Вчителю, Лісовичку! (піднімає лапку)
Поросятко я, хрячок.
Хтось вхопивсь за мій бочок!..
Як сидіти тихо маю,
Коли вовк мене кусає?
Я учитися так хочу,
А Лисичка знов лоскоче!
Лісовичок:
Діти, любі, не сваріться,
Не кусайтесь, не гризіться.
Всім у мирі треба жити
Й лісові науки вчити.
Треба, бачу, брати дрин...
Вас багато, я — один!
Вовк:
Ніжні всі такі — не знаю...
Я їх зовсім не кусаю.
І нікого я не товк,
Я звичайний сірий Вовк.
Порося оте зелене,
Хай собі іде від мене!
Лисичка:
Я його й не лоскотала.
Це воно вам набрехало.
Я ж учитися прибігла,
В школу вашу ледве встигла!
Бігла лісом і лугами,
Загубилася без мами.
Та дорогу все ж знайшла
І до вас оце прийшла.
Зайчик:
А я біг, стрибав, стрибав,
Від Лисички утікав.
І хоч як її боюся,
Та разом у школі вчуся.
В неї хитрість є і злість,
Але хай мене не їсть...
Нам би з нею подружитись,
Ми ж усі прийшли учитись.
Півник:
Правду каже наш вухань.
Ми прийшли в Країну Знань.
А тому потрібно вчитись
І дружити, а не битись.
І тому хай кожен знає —
Знань багато не буває!
А хто рано устає,
В того все на світі є!
Віслючок:
Я — Віслюк. Прийшов учитись.
Дуже хочу я змінитись.
Бути впертим — всім на сміх,
А ледачим — просто гріх.
Хочу все на світі знати
І характер поміняти:
До науки впертим бути,
А про лінь свою забути...
Ведмедик:
Я до школи теж хотів,
Та в гущавину забрів.
Там ото медку наївся,
Ледь було не запізнився.
А у школі ж так цікаво,
Тут життя проходить жваво!
Будемо не тільки вчитись,
А й зумієм подружитись.
Песик:
А от я щось не второпав,
Щось двоїться у очах:
Я пів лісу, бач, протопав,
Хутро видрав по кущах,
Все спішив, щоб не спізнитись,
В школу, щоб розумним стать.
…Як же тут не розгубитись:
У яку з двох шкіл ступать?
Лисичка:
Справді, гляньте: школи дві!
Ось одна, а поряд інша.
Де ж дають знання нові?
Котру з них обрати ліпше?
На одній є напис «Школа»,
І на другій є те ж слово.
Назва «Школа» у них спільна,
Та одна із них - «Недільна».
Песик:
Що, я маю обирати
Скільки в тиждень днів учитись?!..
В просто «Школі» - п`ять чи шість,
А в «Недільній» - шість днів вільний
І лише один - учись?..
Вовк:
Якщо так, то я вже вибрав.
У «Недільну» я гайну.
До наук я дуже здібний –
І за день все осягну.
А, тим паче, заявляю,
Що учитись я бажаю!!
Запевняю чесно вас!..
...Та гуляти полюбляю
Я сильніше у шість раз!..
Лісовичок:
Юні друзі! Любі діти!
Ми зібрались не даремно.
Ці стежки ведуть до світла
З лісу, де було нам темно.
Обирати нам не треба,
Бо обидві нам потрібні.
Кожна з них веде до Неба,
І шляхи їхні подібні.
Просто «Школа» вчить читати,
Рахувати, пізнавати
Світ, природу, ліс наш, дітки,
Розуміти «що?», «як?», «звідки?»
Просто «Школа» вчить наукам
Про усе, що бачим оком.
Ці знання дають нам в руки
Ключик від усіх законів.
Цей чарівний ключик може
Відкривати двері світу:
Хто пізнав закони Божі,
Той ним буде володіти.
Ведмедик:
Ясно, школа нам потрібна!
Вже не можем і діждатись.
Нащо ж дві? Ми дуже здібні,
Щоб про все й в одній дізнатись!
Лісовичок:
Школи різні, хоч і схожі:
В кожній з них своя наука.
Бо важливо, щоб ключ Божий
У надійні трапив руки!
Добре буде, якщо ключик
Візьме в руки хтось путящий:
Він свої знання залучить,
Щоб змінити світ на краще.
Та якщо цей чудо-ключик
Раптом трапить до злодія,
Він тоді весь світ замучить
І настане - безнадія.
Ось чому ще недостатньо
Вивчити науки світу.
Треба в першу чергу мати
Нам від серця ключик світлий.
Наше серце – цілий світ,
І у нього є закони:
Зла й добра. Життя Завіт –
Подолать в собі дракона.
Зайчик:
Що ж робити? Як же бути?
Як нам світ цей врятувати?
Як нам впевненими бути,
Що ми можем ключик мати?
Лісовичок:
Це мистецтво - жить, любити,
Бути добрим, всім прощати!
От за цим в «Недільну», діти,
Школу треба поспішати.
І тоді ми будем певні,
що ключі від всього світу,
Будуть мати ті учені,
Які мають серце світле.
Вчиться, любі мої діти,
І в звичайній «Школі» добре,
Щоб зачиненими двері
Не залишилися жодні!
А хто любить спілкуватись,
Відпочити й звеселитись,
Має в церкву завітати,
Щоб в «Недільній школі» вчитись.
Бо наука ця приємна,
Світла й радісна при тому.
Надає заряд енергій
Й шестиденну зніме втому.
Тож, чекаємо вас дуже
В просто «Школі» та в «Недільній».
Присвятіть наукам Божим
Без останку час свій вільний!
Зайчик:
Ми готові йти в освіту!
Віслючок:
Ми рушаєм у дорогу!
Жабка:
Щоб отримать ключ від світу!
Ведмедик:
Й над драконом перемогу!
Метелики:
Щоб знанням ми просвітились!
Півник:
Всі науки знали нові!
Звірі разом:
Щоб серця наші світились
Миром, радістю, любов`ю!
Пісня про школу
Постійна адреса сторінки: http://chado-bozhe.com.ua/article/stsenarij-vystavy-lisova-shkola.
© 2011-2025 Дитяча недільна школа "Чадо"
© 2011-2025 Розробка: Юрій Зінькевич