<< Урок 5. Створення світу l Біблійна школа виховання | Урок 7. Гріхопадіння >>
Біблійна Школа Виховання
Місце Писання: Буття 1-2,3.
Ключовий вірш: “І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою” (Бут. 2:7).
Зміст уроку:
Перед творенням людини Бог, у Пресвятій Тройці, підтвердив Своє бажання, сказавши: “Створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою”.
Наші діти мають бути схожі не на нас, а на Бога. Але генетично вони неминучо схожі на нас, батьків. Отже, для того, щоб наші діти були схожі на Бога, схожими на Нього маємо бути в першу чергу ми.
І створив Бог людину із пороху земного (речовини, з якої було створено увесь матеріальний земний світ) і вдихнув в лице її дихання життя, тобто дав їй дух вільний, розумний, живий і безсмертний.
Безсмертним духом людина відрізняється від інших живих творінь.
Без духа Божого усі ми, і наші діти в тому числі, - особи приземлені, на зразок пороху, тобто чогось порожнього, невагомого, того, що легко розвіюється вітром. Виховання ж дітей в атмосфері духовності вводить дітей у сферу повноцінного наповненого життя.
Адам – означає “людина”, а також “взятий із землі”.
Єва – означає “та, що дає життя”, тобто мати всіх людей. Вона була створена Богом із ребра Адама щоби бути йому помічницею.
Розділення людини на статі відповідає Божественному задуму і не повинно нівелюватися або викривлятися. Виховання хлопчика і дівчинки має бути різним: чоловічі і жіночі якості характеру не тільки передаються спадково, але і цілеспрямовано розвиваються батьківською наукою і батьківським прикладом. Хороша мама – еталон поведінки для дочок, хороший батько – приклад чоловіка для синів.
Адам і Ева – цілісна людина, поєднана любов`ю (“двоє – одна плоть”).
Всі люди походять від одного тіла і душі, тому Адам також розуміється як єдине людство.
Важливо виховувати в дітях почуття єдності і приналежності до спільноти: спочатку сім`ї, потім групи, класу, школи, країни, людства – тобто соціалізувати їх, змалечку закладати почуття причетності до единого кола людей, в якому кожен має своє місце і значення та може впливати на всіх. Зародити і розвивати в дітях думку про те, як саме вони, коли виростуть,будуть впливати на людство.
Бог благословив Адама і Єву на створення сім`ї та народження дітей, “наповнювати землю та володіти нею”.
Союз чоловіка і жінки благословенний Богом. Сімейні традиції мають виховувати правильне ставлення дітей до шлюбу як до важливої і хорошої справи, формувати в них сприйняття постійних, пожиттєвих, закріплених «Божим свідоцтвом» (церковним таїнством), сімейних стосунків як правильний, природній формат їхнього дорослого життя, поступово готувати дітей до ролі чоловіка/жінки, а також виховувати в дітях майбутніх батьків.
Рай – чудовий сад між річками Тигром та Євфратом, створений Богом для першої людини. Господь заповідав людині обробляти та доглядати його.
Вміння бачити рай в природі. Необхідно розвивати в дітях відчуття краси і одухотвореності природи, за якою невидимо стоїть Великий Майстер – її Творець. І зародити в дітях споріднене відчуття – трепетного і дбайливого ставлення до цього витвору мистецтва, бажання не тільки милуватися, але і цінувати та оберігати його.
Рай – «місце» особливої близькості до Бога та його благодаті.
Необхідно привчати дітей відчувати радість від добрих справ, від молитви, від читання Біблії, від перебування в церкві. Ділитися з ними своїми відчуттями близькості Бога.
Бог створив в раю для людини звірів і птахів та звелів Адаму наректи їм імена (тобто бути над ними господарем, дав владу над тваринами).
Між тваринами не було ворожнечі і вбивства – не було хижих звірів.
Виховувати в дітях дбайливе ставлення до тварин, як творінь Божих: включити у домашні сімейні читання книги про тварин, переглядати разом з дітьми на цю тему художні та документальні кінострічки, разом доглядати за домашніми вихованцями, підгодовувати вуличних тварин та птахів.
Дерево життя – символ безсмертя через єднання людини з Богом.
Дерево пізнання добра та зла – символ всесвіту (“добро і зло” означає “все на світі”).
Існують різні джерела пізнання. Необхідно обирати для дітей корисні, захищати їх від шкідливих знань, вчити дітей самостійно розрізняти хороші і погані джерела інформації, показувати наслідки безконтрольного пізнання, пояснювати, що зовсім не все треба в житті пізнати, що є речі, яких краще людині не знати, аби не поплатитися (алкоголь, наркотики тощо).
Заборона їсти плоди з дерева пізнання добра і зла попереджувала людину від своєвольної, незалежної від Бога, влади над світом.
Формувати в дітях правильне ставлення до заборон, пояснювати, чому саме не можна щось робити, аби вони не сприймали це як утиск та обмеження своїх прав і не бунтували, а свідомо розуміли причину заборони.
Їжею для людини в раю були плоди райських дерев (не вживали м`яса).
Привчати дітей до посту, як до поступового повернення до райського буття.
Найвище блаженство Адама і Єви було в молитві, тобто в бесіді з Богом.
Формувати розуміння молитви як прагнення до живого спілкування з Богом (не вимолювання чогось, а бесіди). Блаженство, щастя, відчуття вищого.
Бог являвся першим людям в раю явно, як батько до дітей, і повідомляв усе необхідне.
Таке безпосереднє передстояння людей перед Богом було до гріхопадіння і має бути після смерті. Повернутися в минуле неможливо, а от потрапити в майбутнє і постати перед Господом колись у свій час має кожен. Уявлення про живе спілкування людей із Богом в раю допоможе підійти до такої складної, але загальної для всіх людей теми, як смерть, дасть можливість зняти страх і сформувати у дітей ставлення до неї, як до переходу із цього світу в інший та особистої зустрічі з Богом.
Постійна адреса сторінки: http://chado-bozhe.com.ua/article/urok-6.-stvorennya-svitu6
© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
© 2011-2024 Розробка: Юрій Зінькевич