<< Урок 7. Гріхопадіння l Біблійна школа виховання >> | Урок 9. Потоп >>
Біблійна Школа Виховання
Місце Писання: Буття, глава 4.
Ключовий вірш: “Якщо ти робиш добре, то чи не підводиш обличчя? А якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить. Він вабить тебе до себе, але ти пануй над ним” (Бут. 4:7).
Зміст уроку:
Розплата за гріхопадіння – народження людини із cпотвореною душею: Адам і Єва були створені добрими, але вже їх перший син Каїн здатен на найстрашніший гріх – вбивство, до того ж братовбивство.
Розплата за наші гріхи – це гріхи наших дітей. Діти успадковують від нас ушкоджену первородним гріхом природу з проявом наших особистих вад. Тому викорінювати дитячі пороки батькам треба починати з себе і в собі бачити причину їхніх недоліків.
Авель, другий син Адама та Єви, став прообразом стражденного праведника, що вказує на трагічність історії занепалого людства: праведник в цьому житті частіше за інших відчуває на собі силу зла.
Благородна батьківська мета – виховати своїх дітей достойними людьми. Мета батьків-християн – виховувати не грішників, а праведників. Але виховуючи праведників, батькам треба бути готовим до їх майбутніх страждань у цьому світі.
Жертвоприношення свідчить про релігійність, як характерну рису первісної людини. Повністю зв`язок з Богом не був втрачений.
Жертва свідчила про:
У дитині від народження присутнє підсвідоме відчуття чогось надзвичайного, несвідома віра, яку потрібно правильно направляти і розвивати. Важливо допомагати дитині розпізнавати прояви присутності Божої та закладати потребу у спілкуванні з Вищим; пояснювати, яким чином ми можемо віддячити Тому, Хто дав нам усе (чим можемо пожертвувати ми у відповідь на Його жертву).
І Каїн, і Авель принесли в дар Богові плоди своєї праці. Але оскільки у Бога все є, то Йому важливо не те, що саме приноситься в жертву, а те, з яким серцем це робиться. Ані першість за віком, ані склад жертви не мають в очах Бога значення. Тільки чистота та щирість помислів.
Батькам необхідно вчитися читати дитячі серця, вміти бачити їхні сокровенні думки і бажання та саме на них спиратися у вихованні.
Мотив злочину Каїна – заздрість та бажання володіти самому (так само, як і мотив гріха Адама і Єви та, зрештою, і падіння сатани).
Природа дитячої гріховності криється у занепаді людського роду. Виправляючи дитячий порок, ми визволяємо її із рабства сатані.
Так само, як і Адама та Єву в раю, Господь попереджає Каїна не чинити гріх.
Вміння прозрівати дитячі серця, повсякчасна увага до дітей та пильність у спостереженні за змінами в їхніх душах дає можливість батькам передчувати та попереджати гріх дітей, коли він ще тільки зароджується у їхньому серці.
Так само, як і Адама та Єву, Господь закликає Каїна до каяття.
Якщо дитяча провина вже сталася, першою реакцією на неї має бути не гнів і не покарання, але апелювання до дитячої совісті, заклик до усвідомлення скоєного і розкаяння.
Але не почувши слів покаяння, Господь вперше проклинає людину. (При засудженні, наприклад, Адама проклинались тільки диявол та земля, тепер же сама земля, обагрена кров`ю безневинного страждальця, перетворюється у знаряддя покарання для вбивці, позбавляючи його джерела їжі та роблячи безпритульним блукачем на землі).
Вперта нерозкаяність не може залишатися безкарною, інакше вона веде до вкорінення у гріху. Якщо мовчить дитяча совість, то голос Божий має прозвучати у справедливому покаранні через батьків. Бог проклинає Каїна, але Боже прокляття – це не бажання зла грішнику, не розправа над ним (знак на чолі Каїна, даний для захисту), а - «вигнання з раю», тобто віддалення від Себе з потенційною можливістю для підпалого з часом одуматися і повернутися. Тому духовний розрив із дитиною, що загрузла у гріху, ніколи не має бути остаточним. А покарання має бути не помстою, а наукою.
Боже покарання за злочин не негайне, - людина повинна сама усвідомити скоєне та зректися гріха.
Ніколи не треба спішити з покаранням - це останнє, що має бути застосовано батьками за будь-який злочин дитини.
Сиф – третій син Адама і Єви, народжений замість Авеля.
Порода праведників невичерпна, жоден рід не стоїть без праведника. За таку дитину треба дякувати Богові.
Нащадки Каїна створюють матеріальну цивілізацію, яка несе в собі насіння зла.
Вплив матеріальної цивілізації на дітей криє в собі небезпеку.
Люди схотіли пізнати добро та зло, і як наслідок, вже їх перші діти стали уособленням добра та зла у своїй противазі - заражена гріхом людська сутність розкололась, в неї просочилось зло.
Відбулося роздвоєння людського роду: в одній сім`ї народжуються різні за характером діти з роздвоєною природою. Але Бог є в кожній дитині, Його і треба бачити.
Постійна адреса сторінки: http://chado-bozhe.com.ua/article/urok-8.-kayin-ta-avel
© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
© 2011-2024 Розробка: Юрій Зінькевич