Шановні вчителі!

 

В першу чергу звертаємося до професійних викладачів.

Ви бачите проблему сьогоднішньої молоді із середини. Судячи із загальних нарікань, ваше життя стає дедалі складнішим, і не тільки фінансово. Головне – клімат, в якому ви працюєте. Ви краще за інших бачите, як стрімко змінюються покоління, адже кожного першого вересня ви робите зріз суспільства. І дедалі тяжче з цими змінами справлятися.

Сьогодні навіть маленькі діти інакші. Вони розкуті, самовпевнені, не надто переймаються присутністю старших. Завоювати їхню увагу – задача архіскладна, бо вони пересичені видовищами. А завоювати їхню повагу ще складніше, тому що їхні авторитети навіяні сумнівними ідолами.

Ви стоїте на межі поколінь і першими бачите всі перетворення. Ви не мовчите, ви сигналізуєте, але зупинити ланцюгову реакцію вже не вдається. Ви тільки констатуєте та пристосовуєтесь до нових обставин.

Але, напевно, багато хто з вас як тонкий психолог дитячих душ розуміє, - процес закономірний. Сьогоднішні діти – це відбиток безбожного минулого. Наслідки тотального атеїзму не могли не датися взнаки. З часом недобудований комунізм змінився на недорозвинений капіталізм. І з тієї пори юнацтво жадібно переймає західний еталон життя, але не в найкращому розумінні.

Сучасна молодь змалечку виховується на ідеї накопичення і споживання, що робить її жорсткою і цинічною (парадокс: Христос учив, що дорослі мають бути як діти, а у нас сьогодні діти стали як дорослі).

Масова культура не просто псує смак, а вихолощує високі ідеали, підміняючи їх філософією сили та капіталу. Дітям із малих років нав`язується культ насилля, агресії. Широко, без жодних обмежень пропагується культ пороку. І все це на тлі загального падіння культурного рівня.

Тим з вас, дорогі вчителі, хто прийшли у школи за покликом, має бути болісно спостерігати за цією картиною. Ви присвятили своє життя тому, щоб власними руками з дитини виліпити Людину, але глина вислизнула з ваших рук… потрапивши до інших.

Молодь дезорієнтована. Діти не розуміють не тільки, для чого їм вчитися, а й для чого їм дане саме житття. Життя знецінилося. Психологи б`ють на сполох. Кажуть, що проблема надзвичайно складна, але з християнського погляду вона очевидна і проста – у дітей вкрали Бога.

Ви, вчителі, не можете не бачити руйнацію дитячої душі.

Не робити в цій ситуації нічого - це все одно, що фарбувати нігті біля ліжечка тяжко хворої дитини. Справжній вчитель не залишиться байдужим і буде шукати вихід.

А вихід один – повернути дітям вкрадене. Щоб справа всього вашого життя почала давати результати, ви маєте самі піти на Світло і повести за собою дітей.

 

Дорогі вчителі! Недільна школа потребує ваших талантів, знань і досвіду. Прислухайтеся до себе: якщо ви не спасували і не піддалися відчаю, то той самий поклик, який привів вас у професію, приведе вас до церкви, до недільної школи. Тільки тут можна вилікувати морально скалічені душі дітей.

Так, це самопожертва, але не даремна!

Ми будемо чекати на вас…

 

Якщо ж хтось із вас відчуває цей поклик, не маючи педагогічного досвіду, все одно приходьте, оскільки досвід набувається, а таланти дає Господь. Натхнення, обмін досвідом і спільна праця допоможуть вам досягти необхідного для викладання рівня. Адже найголовніше, чого потребують від нас діти, це - любов, без якої все інше марне і яка є єдиною основою і запорукою будь-якої педагогічної майстерності.

 

З надією на зустріч,

педколектив недільної школи "Чадо".

Ваші питання та пропозиції ви можете висловити через контактну форму сайту.

 

 


Постійна адреса сторінки: http://chado-bozhe.com.ua/article/zvernennya-do-vchiteliv
© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
© 2011-2024 Розробка: Юрій Зінькевич