"Чи треба прощати всім людям? Чи можна прощати за вбивство?"
(Семенюк Богдан, 8 років)
Останнє питання є найбільш складним, та єдиною відповіддю на нього може бути, як і на перше, тільки - "ТАК!"
Хтось знаходить цю доволі просту Відповідь на ці ДОВОЛІ СКЛАДНІ Запитання сам відразу, або з певного моменту свого Життя, хтось знаходить цю ЕДИНУ Відповідь через певний час, проживаючи ті чи інші Моменти свого Життя (комусь за для цього навіть доводится з часом у іншій ситуації опинятись у "ситуації" того, кого Людина не може простити за ЩОСЬ), а комусь, нажаль, не вистачає навіть ЦІЛОГО Життя...
А ЗРОЗУМІТИ Суть цієї Відповіді ДУЖЕ ПРОСТО: для цього лиш слід врешті решт ЗБАГНУТИ, що ВСІ МИ є ОДНИМ ЦІЛИМИ, ВСІ МИ є ЧАТИНОЮ Бога, а це означає, що не прощати КОМУСЬ за ЩОСЬ, це все одно, що НЕ ПРОЩАТИ САМОМУ СОБІ й навіть ЩЕ БІЛЬШЕ - НЕ ПРОЩАТИ Богові (за те, що один з його Синів чи одна з його Дочок земних зробила особисто нам ДУЖЕ БОЛЯЧЕ).
PS: Може видатись, що автору ціх рядків ДУЖЕ ЛЕГКО теоретично розмірковувати над відповіддю на два такі складні Запитання, та лиш прошу Вас, любий читач, врахувати що й автору ціх рядків свого часу довелось відповісти на ДРУГЕ запитання про те, чи ВАРТО ПРОЩАТИ вбивцю Дорогої Людини: ТАК, ВАРТО!!!
Сергій Савченко