Іоанн ЗЛАТОУСТ
(біля 347 - 407)
* * *
«Якби батьки ретельно виховували дітей своїх, то не потрібно було б ні законів, ні судилищ, ні покарань, ні мук і публічних вбивств».
* * *
«Часто багато хто з батьків роблять все і вживають усіх заходів, щоб у сина був хороший кінь, чудовий будинок або дорогий маєток, а про те, щоб у нього була хороша душа й благочестивий настрій, аніскільки не піклуються. Це і розладнує весь всесвіт, - те, що ми дбаємо про своїх дітей, дбаємо про їх багатство, а душею їх нехтуємо, допускаючи вкрай безрозсудне діло».
* * *
«Любов до багатства перетворила та скинула все і винищила істинний страх Божий. Як тиран руйнує фортецю, так і вона спотворила душі людей. І тому ми не турбуємося ні про порятунок дітей, ні про свій власний, піклуючись тільки про те, щоб зробитися багатими і залишити багатство своїм спадкоємцям, а вони своїм, і так далі, і таким чином ми тільки передаємо своє майно іншим, а не володіємо їм самі».
* * *
«Лихо спонукає до милосердя і людинолюбства; благоденство доводить до зарозумылосты, ввергає в безтурботність, робить гордовитим і розслабляє нас».
* * *
«Багатство має тільки зовнішність світлу, а всередині сповнене мороку, а бідність - навпаки. Якби відкрилася перед тобою совість кожного, то в душі бідного ти побачив би великий спокій і безпеку, а в душі багатого - сум'яття, збентеження, хвилювання».
* * *
«Будемо дбати не про те, щоб досягти могутності, почестей та влади, але про те, щоб відзначитися чеснотою і любомудрієм. Бо влада спонукає робити багато чого, що є Богу неугодним, і треба мати душу надзвичайно мужню, щоб користуватися владою як слід».
* * *
«Велика сила милостині ... Бідні - лікарі наших душ, благодійники, свідки наші перед Богом, тому що ти не стільки даєш їм, скільки одержуєш: даєш срібло, а отримуєш Царство Небесне, полегшує бідність і примиряєш себе з Владикою».
* * *
«Винагороди призначені не тільки за чесноти, але і за страждання, і винагороди дуже великі, і за страждання не менші, ніж за чесноти, а скоріше, іноді навіть більші- за страждання».
* * *
«Лагідність є ознака великої сили. Щоб бути лагідним, для цього потрібно мати благородну, мужню і вельми високу душу. Невже ти думаєш, що мало потрібно сили (душевної), щоб отримувати образи і не обурюватися? Не погрішив той, хто назве таке ставлення до ближніх навіть мужністю».
* * *
«Як художник золотих речей, кидаючи в горнило золото, залишає його плавитися в вогні до тих пір, поки не побачить, що воно зробилося найчистішим, так точно і Бог допускає душам людей спокушатися лихами до тих пір, поки вони не стануть чистими і світлими, поки від цієї спокуси не придбають великої користі. Так і це є найбільший вид благодіяння».
* * *
«Хто обмежує піст одним тільки утриманням від їжі, той вельми безчестить його. Не одні вуста повинні поститися, - ні, нехай постять і очі, і слух, і руки, і ноги, і все наше тіло».
* * *
«Любов до багатства перетворила та скинула все і винищила істинний страх Божий. Як тиран руйнує фортецю, так і вона спотворила душі людей. І тому ми не турбуємося ні про порятунок дітей, ні про свій власний, піклуючись тільки про те, щоб зробитися багатими і залишити багатство своїм спадкоємцям, а вони своїм, і так далі, і таким чином ми тільки передаємо своє майно іншим, а не володіємо їм самі».
* * *
«Нам належало б творити милостиню вже тому, що вона - прекрасна справа, і з жалю до наших братів, а не заради обіцяних Владикою нагород».
* * *
«Чимала нагорода чекає нас за вшанування батьків, нам заповідано шанувати їх, як владик, догоджати їм і словом, і ділом, якщо це не буде на шкоду благочестю».