Презентація: 
bah.pps (57 944 кБ)
«Вся моя музика
належить Богу
і всі мої здібності
Йому призначені».
ЖИТТЯ:
Йоган Себастьян Бах народився 21 березня 1685 року. В його родині усі були музикантами, починаючи від прапрадіда. Їх музичне обдарування передавалося з покоління в покоління. Коли Йоганну Себастьяну виповнилося п'ять років, батько подарував йому скрипку. Він швидко вивчився на ній грати і музика стала невід'ємною частиною його життя. Малий скрипаль, володіючи дуже гарним голосом, співав в хорі міської школи.
Але щасливе дитинство скінчилося рано — коли майбутньому композиторові лишень виповнилося 9 років, померла його мати, а через рік — батько. Хлопчика узяв до себе його старший брат. Йоганн Себастьян вступив у гімназію, а паралельно брат навчав його грі на органі та клавірі.
Але одного виконання хлопчику було мало — він хотів сам творити музику. Якось йому вдалося пробратись у завжди замкнену шафу і дістати нотний зошит, де брат ховав записані твори знаменитих на той час композиторів. Ночами потайки при місячному сяйві (оскільки свічку дістати було неможливо) малий музикант переписував його. Коли піврічна робота уже наближалася до завершення, брат застав його за цим заняттям і відібрав усе, що було зроблено. Тоді юний Себастьян зі сльозами на очах вигукнув: "Тоді я сам напишу таку музику, навіть кращу!"
У 15 років Бах починає самостійне життя — навчається в школі церковних півчих. По закінченні навчання мрія Баха про вступ до університету не здійснилася, оскільки потрібно було заробляти гроші на прожиття. Незадоволення умовами роботи, принизливе і залежне становище змушувало композитора переїжджати з міста в місто. Ще кілька разів змінює він місце роботи, аж поки не влаштовується придворним музикантом у герцога Веймарського.
Якось в Дрезден приїхав органіст Маршан, який, як говорили, затьмарює собою всіх німецьких музикантів. Аби перевірити це, вирішили влаштувати змагання між Маршаном та Бахом, про якого теж говорили, що він неперевершений. Напередодні змагання провели репетицію для невеликого кола осіб. Маршан заграв чудову французьку арію, прикрашаючи її власними варіаціями. Коли надійшла черга Баха, він раптом почав грати ту самісіньку арію, і хоча чув її вперше, повторив усі прикраси француза, а потім перейшов до своїх власних варіацій, які були значно кращими. Коли ж за кілька днів настав час призначених змагань, виявилося, що француз втік з міста, навіть не попрощавшись.
Бах написав понад 1000 музичних творів, як духовних, так і світських, велика частина з яких, на жаль, була загублена.
Серед духовної музики збереглись «Страсті по Іоану», «Страсті по Матфею», "Ісус - блаженство, очікуване людством" і "До престолу Твого підступаю", в яких витончено розкриті теми страждання і скорботи, роздуми над вічним. Все, що може відчути натхненний поет, над чим може роздумувати мислитель і філософ, міститься у всеосяжному мистецтві Баха.
Бах проявляв велику цікавість до українських мелодій. Українські пісенні елементи загалом виділено у більш як десяти його творах, зокрема, в одній із прелюдій Бах опрацював мелодію народної, популярної в Європі, пісні "Та не жур мене, моя мати".
У відчутті гармонії з Бахом не міг зрівнятись жодний з смертних. Можливо тому він абсолютно не міг терпіти незавершених акордів... Уривки музичної фрази краяли слух генія, і, за свідченням сучасників, не було більш вірного способу вивести його із себе. Якось Бах увійшов в якесь товариство, де музичив дуже посередній любитель. Побачивши великого композитора, той настільки розгубився, що скочив, перервавши гру і, на свою біду, зупинився на дисонуючому акорді. Ні з ким не здороваючись, не звертаючи ні найменшої уваги на зляканого виконавця, розгніваний Бах кинувся до інструменту... Навіть не присівши, він довів проклятий акорд до належного кінця. Перевів подих, поправив перуку і пішов здороватися з хазяїном.
Схожа історія повторилась з одним із його синів. Бах традиційно засинав під музичні вправи своїх дітей. Якось хлопець, почувши сопіння батька, миттю зник, перервавши акорд. Бах негайно прокинувся, ривком скинув ковдру, у суцільній темряві, натикаючись на меблі і набиваючи синці, пробрався до інструменту і завершив акорд. Тільки після цього повернувся до ліжка і спокійно заснув.
Для Йогана Себастьяна Баха мир та спокій наступали тоді, коли він, його дружина та їх десятеро дітей спускались в музичний салон, під який був відведений перший поверх їх дому. Там діти сідали за шість клавішних інструментів або заходились настроювати ще десяток духових чи струнних. А сильне сопрано дружини перекривало звучання всіх цих інструментів. Для Себастьяна славити Бога таким чином разом зі своєю сім`єю було вищим блаженством, яке тільки можливо.
З роками зір Баха ставав щораз гіршим. Далось взнаки його давнє таємне нічне переписування нотного зошита. Зрештою музикант зовсім осліп. Композитор продовжував складати твори - їх записував під диктовку його син. За 10 днів до смерті Себастьян прозрів, а потім несподівано помер.
Дружина Баха решту свого життя провела в притулку для бідних, дочка Реґіна ледь зводила кінці з кінцями. Наприкінці життя їй допомагав Людвіг ван Бетховен.
Дивно, але з відходом автора у небуття його твори швидко вийшли з моди. Творчість Баха, майже невідома за життя, надовго була забута після його смерті. Слава минула, а інтерес до Йогана Себастьяна відновився лише в 1820-х роках, зате більше не вщухав. Завдяки діяльній пропаганді Мендельсона, Шумана, Листа музика Баха стала поступово завойовувати світ.
Творчість Йогана Себастьяна Баха справила сильний вплив на музику наступних композиторів, у тому числі і в XX столітті. Педагогічні твори Баха використовуються за призначенням до цих пір, на них зростають і гармонійно удосконалюються цілі покоління музикантів.
Уявити зараз культурний простір людства без вічної музики Баха просто неможливо. Час та вишуканий смак дали їй належну оцінку, назвавши «класикою», - невмирущою, як Сам Творець, гімном Якому вона і була.
ПИТАННЯ:
Друкований урокПитання