1. Який жанр визначений автором у заголовку? Які його особливості Вам відомі?
2. Чому, на Вашу думку, автор через колискову виражає ідею тексту? Яку?
3. Зверніть увагу на структуру поетичного тексту. необхідно відзначити поєднання у строфі особистісних образів і переживань із образами-символами природи. Такі особливості властиві народним пісням (*Пригадайте народну пісню із такою структурою). Які особливості ми спостерігаємо у «Першій колисковій? Що є в центрі уваги автора?
4. Чому любов до Батьківщини «увібрати з молоком матері»?
5. Розгляньте образи матері й сина в тексті. Який найдосконаліший приклад Матері ми знаємо?
ПЕРША КОЛИСКОВА
Спи, моя дитино золота,
Спи, моя тривого кароока.
В теплих снах ідуть в поля жита,
І зоря над ними йде висока.
Спи, моя гіллячко голуба,
Тихо в моїм серці і щасливо.
За вікном хлюпочеться плавба
Твоїх літ і долі гомінливої.
Спи, моя дитинко, на порі.
Тіні сплять і сонна яворина...
Та як небо в нашому Дніпрі,
Так в тобі не спить хай Україна.
Хай вона не спить в тобі повік,
Бо вона - для тебе і для світу...
Люлі, мій маленький чоловік,
Капле сон сріблястий з верховіту...
***
1. Яким автор змальовує дощ? Чому називає його бабуниним?
2. Яка функція казкового елементу в творі?
3. Чому «бабусин дощ» є давнім (підтвердіть це словами з тексту), добрим та радісним? Якою є для Вас бабусина казка?
4. Поміркуйте. Чому людина повинна сприймати світ через казкове, яка роль дива у світогляді? Пригадайте слова Господа “Хто не приймає Царство Боже як дитина, не ввійде в нього” (Мф 10:13-16).
БАБУНИН ДОЩ
Бабунин дощ, на клямці цяпота, 
І стежка в яблуках вже стежкояблуката,
З котяри — іскри! З м'яти — чамрота!
Пускає бульби на порозі хата…
Іде хтось темним садом-заховайсь!
Іде, й стає знадвору за стіною,
І мокро дихає над мокрою губою;
Як звуть його?
Чи взагалі він звавсь?
Хто він такий в залатанім кожусі,
В кожусі, а хапає дрижаки?..
Попискують пташата в його вусі,
І в бороді дрімають їжаки.
Одне — сов'яче око, друге — вовче,
Рука — крило, друга рука — весло,
Упівобличчя день, а пів-обличчя з ночі,
На голові посріблене сідло,
Де ж кінь його? У торбі кінь, я знаю.
Порожню торбу він би не носив…
Стоїть, і передихує, й чекає,
Мабуть, насправді вибився із сил,
Бо хто ж то знає, скільки йому років
І скільки він живе тисячоліть?..
Прийшов під нашу хату ненароком,
Прийшов перечекати і стоїть:
Зайти чи ні до нас, до бульбохати?..
З ноги на ногу ось переступив,
Щось наче хтів було мені сказати,
Та садом знов почапав у степи…
***
1. Які думки, настрої, почуття викликає у Вас поезія «Сама собою річка ця тече»?
2. Які ключові образи цього поетичного тексту?
3. Чому, на Вашу думку, у християнській традиції звеличується первозданність природи?
4. Поясніть, як автор розкриває в тексті мотив батьківства, насліддя.
5. Прокоментуйте останній рядок поезії.
"САМА СОБОЮ РІЧКА ЦЯ ТЕЧЕ..."
Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як долоня.
Ця річечка Дніпра тихенька синя доня,
Маленька донечка без імені іще.
Вона тече в городі в нас під кленом,
І наша хата пахне їй борщем.
Цвіте над нею небо здоровенно
Солодкими хмаринами з дощем.
Ця річечка тече для клена і для мене,
Її й тоді я бачу, коли сплю.
Я річечку оцю в городі в нас під кленом
Як тата й маму і як мед люблю.
