Обрати школу:

Роль недільних шкіл у творенні сильної та гідної держави

 

 

Доповідь на науково-практичному семінарі для вчителів недільних шкіл
Острозька Національна академія - 2015

 

1.   Війна

Сьогодні, коли в країні точиться війна, хочеться говорити тільки про найважливіше. Причому, усі визнають, що війна подвійна: є зовнішній фронт із сусідньою ворожою державою і внутрішній, не менш важливий, - боротьба з корупцією. І якщо боротьба із зовнішнім ворогом – здебільшого справа військових, то боротьба з корупцією – це справа кожного, і від того, чи подолаємо ми її усі разом, залежить, без перебільшення, майбутнє нашої держави, її місце в сім`ї європейських народів.

2.   Корупція

Однак, що примітно, серед методів подолання корупції називаються, в основному, законодавчі чи зовнішньо-організаційні, але зовсім не згадується в цьому контексті питання духовно-морального виховання молоді. Не випадково абсолютно недієвими виявляються зовнішні методи боротьби із корупцією: посилення контролю і міри покарання з боку наглядових органів. Не слід очікувати результатів від таких заходів, оскільки зусилля направлені на боротьбу не з причиною, а з наслідком. Корупція є смертельною хворобою самої душі народу, тому зцілення в таких масштабах може відбутись тільки заходами морально-духовного порядку. Так, це шлях довготривалий, але це єдина можливість досягти справді ефективного і стійкого результату. А тому з усіх проголошених у державі реформ нам потрібно почати з найголовнішої - реформи свідомості, яка розставить правильно пріоритети: не можна побудувати гідну правову державу без визнання першочерговості моральних засад.

3.   Моральний стан молоді

А мораль – це теж закон, тільки записаний не на папері, а в серці. І пишеться він роками починаючи із найменшого свідомого віку дитини. Над цим мають працювати цілі державні інститути, дитячі садочки, школи, виховні заклади, і, звичайно, сім`я і церква, але, на жаль, доводиться констатувати, що поки що повномасштабної роботи не ведеться.

Статистика свідчить про сумні речі: українська молодь лідирує серед інших демократичних країн у показниках пияцтва, наркоманії, статевих хвороб.

Зникла мода на розумних. В середовищі дітей вперто мусується перевернуте уявлення про авторитет зухвалої байдужості до знань та презирства до дітей, схильних до навчання, - для них навіть придумане нове словечко – «ботани».

Мова вже не йде про такі доброчинники, як шляхетність, свідомість, самовідданість, стриманість, повага до старших, високий рівень грамотності – вони, на жаль, в масі своїй не властиві сьогодні нашій молоді. Звичайно, це стосується не всіх, слава Богу, але загальна тенденція принаймні донедавна була така. Залишається сподіватися, що останні події в державі вплинуть на молодь мобілізуюче.

4.   Першочергова державницька задача

Але не можна сподіватися на стихійне виправлення ситуації. Для того, щоб бути впевненим у своєму майбутньому, держава має про нього дбати. А це означає на високому державному рівні усвідомити першочергову державницьку задачу – виховання гідного порядного громадянина, який внаслідок духовно-морального виховання буде мати внутрішній імунітет до пияцтва, наркоманії, розбещеності, корупції, схильності до самозбагачення, продажності, зрадництва та інших пороків і злочинів. Потрібно вдосконалювати не стільки законодавчу систему, скільки людинотворчу – тільки тоді ера суцільного поголовного злодійства на всіх соціальних рівнях може закінчитися. Побороти епідемію пороку можна тільки духовними ліками.

5.   Переходити від проголошення до втілення

На нас віроломно напала потужна держава-агресор, рівнятися з якою у військовому чи економічному сенсі ми не в змозі. Тому, щоб встояти та перемогти, у нас є один-єдиний, але непереможний шанс – взяти собі у союзники навіть не Європу чи Америку, а Господа Бога, стати Давидом проти Голіафа і перемогти не силою зброї, а силою духу. Але для того, щоб саме так себе поводити, народ має бути духовно освіченим, добре знати Святе Писання і керуватися його законами для побудови свого устрою, вивчати уроки Священної Історії, щоб застосовувати їх до свого політичного буття. Недаремно німецький поет і філософ Гейне назвав Біблію не книгою одного тільки народу, але багатьох народів, тому що в ній історія одного народу є символом історій усіх інших народів. І тільки вивчаючи Священну історію, уважно слідкуючи за логікою розвитку подій, можна зрозуміти, що будь-яка криза є прямим наслідком відступництва від Божий Заповідей, а подолання її – поверненням душею до свого Творця.

6.   Христ/ет, н/ш, конфес/школи (Закон про школи)

Уже багато років точиться дискусія, яким чином прищеплювати дітям моральні цінності. Є по суті три напрямки діяльності у вирішенні цього питання: викладати християнську етику в загальноосвітніх школах, Закон Божий у недільних школах і віднедавна перед нами відкрився третій шлях – можливість створювати конфесійні школи при храмах. Третя модель роботи з дітьми найбільш ефективна, але про неї треба говорити окремо. А перші дві, християнська етика та Закон Божий у н/ш мають не конкурувати, а доповнювати і підживлювати одна одну. У кожної з цих моделей своя сфера впливу, тому кожна з них потрібна і корисна. Християнська етика охоплює більшу дитячу аудиторію, хоча і дещо обмежена в тематиці. Недільні школи можуть дозволити собі заглиблюватися у вивчення матеріалу, але вони не мають виховного впливу на дітей за церковною огорожею. Тому кожна з них виконує свою функцію і розвивати треба паралельно обидва напрями.

7.   Система н/ш за зразком зо/ш

Християни є представниками Бога на землі - Вищої Істоти - отже і вони мусять бути високоосвіченими, висококультурними та високодуховними. Саме ці три аспекти - освіта, культура та духовність - складають цілісність і повноту досконалої людини. Саме тому освіта не може бути відділеною від виховання. Саме тому має бути не поглинання і не заміщення, але зв`язок, симбіоз загальноосвітньої та недільної шкіл. При цьому їх відносини мають бути рівними та із взаємоповагою на зразок найвищих у світі відносин у Пресвятій Тройці: співіснувати «нерозривно і незлитно».

Недільна школа має бути не альтернативою загальноосвітній школі, і не цілком окремою структурою. Недільна школа покликана бути своєрідною “надбудовою”, її “вінцем”. Це означає, що недільна школа має базуватись саме на загальній освіті, але з християнської точки зору, надавати їй цілеспрямованого направлення та змісту, об`єднувати здавалося б розрізнені предмети єдиним сенсом пізнання Божого світу та Божих законів. Це те, чого завжди бракувало славетній радянській освіті – вісі, стрижня, на який би нанизувались всі набуті знання. Загальноосвітня школа дає світоуявлення на мозаїчному тлі, натомість задача Недільної школи – зібрати ці уламки в єдине люстерко, в якому  відзеркалеться Слава Божа і краса Його творіння.

Та якщо ми хочемо справді дієвих зрушень у системі духовного виховання, до цієї великої мети треба підходити системно. Не можна розраховувати на відчутний результат у масштабах цілої держави, якщо обмежуватись тільки розрізненими хаотичними спробами щось покращити в рамках свого приходу. Тільки об`єднавши та систематизувавши свої зусилля, ми вправі сподіватись на успіх.

Отже, одна з найважливіших задач православної церкви - розвиток освітньої гілки християнства, починаючи з вироблення спільної системи навчання в недільних школах, яка об`єднала б нас у єдиний живий організм, що розвивається. 

8.   Внести н/ш в статут

Проте, на перешкоді до успіху є ще одна базова організаційна проблема. На сьогоднішній день згідно нормативних документів Української Православної Церкви Київського Патріархату започаткування і діяльність недільних шкіл віддані у керування кожного окремого настоятеля парафії, а тому не є певною загальною задачею, централізовано керованою і фінансованою. Саме тому базова початкова духовна освіта, яка мала б бути фундаментом не тільки для середніх спеціальних та вищих духовних закладів, а й основою формування морального стрижня всього громадянського суспільства, такою основотвірною силою сьогодні, на жаль, не являється. Тому, щоб зрушити ситуацію з мертвої точки, треба, на мій погляд, винести на обговорення духовенства питання включення недільних шкіл до Статуту Церкви в якості духовних закладів на рівні з семінаріями та академіями і таким чином принципово змінити підхід до цього надважливого питання.

9.   Сама система, мережа «Чадо»

На сьогодні, попри усі законодавчі та організаційні неузгодженості, система недільних шкіл з Божою допомогою формується. В основу такої мережі недільних шкіл лягла програма Закону Божого «Чадо», затверджена і схвалена Святійшим Патріархом Філаретом для запровадження її в недільних школах України.

_________________________________________________________

Ващенко Наталія,
керівник відділу недільних шіл при Синодальному управлінні у справах молоді УПЦ КП,
завуч та вчитель недільної школи "Чадо" при Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі міста Києва
 

Версія для друку

© 2011-2024 Дитяча недільна школа "Чадо"
Розробка © 2011-2024 Юрій Зінькевич
Дизайн © 2011 Анна Рибак