Розкажи мені, як перед Богом, як добра дитина, чим ти таємно або на очах у друзів згрішив, чим прогнівив Господа?
Якщо ти у чомусь винен, якщо чим згрішив, то відповідай на моє запитання так: "Грішний перед Господом", а якщо не згрішив, то скажи: "Бог зберіг мене від цього гріха".
Чи не зустрів якийсь день без молитви? Чи не лягав спати на ніч, чи не сідав за стіл обідати або вечеряти не помолившись?
Чи поділився хлібом або ж смачним сніданком із голодним? Чи не бив коня, корову, вівцю, козу, собак, кішок, диких птахів із рогаток або каменем без жодної на те потреби? Чи не руйнував гнізд, мурашників? Чи не давив черв’яків? Чи не ловив без потреби, тільки для забавки, лісових диких звірят або птахів, або метеликів, бабок і жуків?
Чи не складав для сміху щось на свій лад із церковного піснеспіву?
Чи не грався в «попа», в «хрестини», в «похорон», у «весілля»?
Чи не звик у досаді промовляти ім’я Боже: «Що це, Господи?», «Бог з тобою» та інше?
Чи не проклинав себе такими словами: «Щоб мені крізь землю провалитися», «З місця цього не встати» і т.д.?
Чи не посилав когось до лукавого, до дідька і чи не згадував часто ім’я лукавого, розсердившись на когось?
Чи не говорив часом прокляття на негоду або на тварин?
Чи не любиш проводити час у безділлі, замість того, щоб готувати себе до життя у праці?
Може, тобі не хочеться займатися уроками, хатньою роботою, господарством?
Чи звикаєш поводитися так, що тобі не хочеться сидіти вдома, не стоїться на одному місці, немає уваги твоєї до одного предмета, хочеться скрізь побувати? Хочеться почитати щось легке?
Чи не взяв у когось потайки гроші, якусь річ або щось їстівне і скільки разів так траплялося?
Чи не виносив таємно із церкви свічок або дрібних грошей, чи не брав щось, прислуговуючи у вівтарі?
Чи не відбирав силою у свого товариша і чи не виманював чогось нерівним обміном?
Чи не грав у карти або інші ігри, і тим самим чи не оббирав своїх товаришів? Чи оголосив про свою знахідку? Чи віддав те, що позичав? Чи не давав без дозволу тимчасово комусь книжки чи що інше з дому? Чи не маєш звички без дозволу брати чуже?
Чи не розпалював десь великий вогонь для розваги і чи не створював небезпеки пожежі в лісі або небезпеки для будівель?
Чи не просив під час уроку товариша підказати тобі або робити за тебе переклади чи твори, сам лінуючись це робити?
Якщо довго не давали тобі їсти (наприклад, на Свят-вечір), чи не казав ти, що мучать тебе?
Стоячи на колінах перед іконами в церкві або вдома, чи не роздивлявся ти навкруги і чи не тому лиш ставав на коліна, що ставали інші, або ще чомусь, а не від щирого почуття до Бога? Тобто чи не лицемірив ти перед Богом у своїй молитві?
Чи не ходив ти без хреста на грудях або ж чи не носив разом із хрестом якоїсь прикраси?
Чи правильно ти хрестишся, тобто підіймаєш руку на чоло, чи доносиш руку до лівого плеча, чи кладеш хрест прямо на груди, а не вище або нижче? Чи не вклоняєшся похапцем?
Чи не доторкався грубо до святих ікон, верб? Чи бажав прикладатися до святих ікон і мощей у церкві?
Чи не дозволяв собі балачок і шепотіння у вівтарі, де подавав кадило? І чи не розповідав іншим, про що тебе питав отець, коли приходив до сповіді? Чи не приховав чогось від отця на сповіді?
Чи не опирався ти і чи не наводив як приклад інших, коли батьки вимагали від тебе піти до Святого Причастя?
Чи приступав уже раніше до Святих Таїн? Чи розумієш свою негідність, приступаючи до Святих Таїн?
Якщо ти сирота, то чи не дуже сумуєш, замість щиріше молитися Богу, який є Отець сиріт?
Чи не був гордим, якщо Бог наділив тебе особливими здібностями і ти був вищим за інших у навчанні? Проте найважливіше не це, а доброзвичайність – заслуговують на похвалу не лише здібності й успіхи, але також ходіння до церкви і скромне стояння там, любов до читання або слухання житій святих, співчуття до ближнього.
Чи не любив ласощів так, що ставив їх понад усяку нагороду, коли тобі дозволяли вибрати її?
Чи не розповідав комусь щось недобре, що сам помітив або про що чув, про домашніх своїх або чужих людей, щоб посміятися з людини або показати себе кращим за інших?
Чи не сказав щось на когось зовсім даремне, щоб від досади своєї підвести людину під відповідь або лиш приховати свою провину?
Чи не любиш щоразу відмовлятися від своєї провини, навіть найбільш очевидної?
Чи не прикривав чиїхось недобрих вчинків, коли питали тебе про це і навіть питали не раз?
Чи був ти терплячим, щоб промовчати до певного часу про те, про що старші заборонили тобі казати?
Чи не любиш ти підслуховувати, що говорять інші, або підглядати збоку? Чи не плакав неправдиво? тобто коли не мав сліз та й не було від чого плакати?
Зустрівшись на дорозі зі сліпим або кульгавим, чи не сміявся ти з убогого?
Чи не сварив когось, називаючи безсовісним або якось іще?
Чи не ходив на балагани або лихі видовища, до кінотеатрів на нічні сеанси, намагаючись видатися старшим, в кіно, яке дітям дивитися не можна?
Чи не дивився телевізор після того, як давно вже час було спати?
Чи не намагався дивитися на те, що інші люди приховують із сорому, або на те, що взагалі непристойно?
Після видовищ чи не вдавав із себе іншого у вигляді акторів або клоунів? Чи не співав поганих пісень, не розказував поганих розповідей? Чи не оскверняв свого язика лайкою, чи не писав на стінах ганебних слів крейдою або чимось іншим?
Чи не бешкетував часом із самим собою, з іншими хлопчиками й дівчатками так, що тобі самому потім було соромно, і ти намагався приховати це від інших, особливо від батьків, забувши при цьому, що Бог усе бачить і чує?
Чи не навчав ти свого товариша огидному і шкідливому для здоров’я гріху, який сам вигадав або перейняв від когось і для якого став ховатися від сім’ї або від товаришів?
Чи не давав розвиватися в собі таким почуттям: ось я сам і мені жаль себе?
Чи не подобався сам собі? Чи не хотів хизуватися в модному одязі замість того, щоб обрати для себе щось суворе, наприклад піст або іншу важку справу?
Чи не підглядав за тим, як гуляють молоді жінки й чоловіки, або за своїми рідними, братами, сестрами, батьками?
Чи не любиш тинятися там, де збираються п’яниці і постійно чути лайку?
Чи не намагався зіпсувати те, що зробили інші, хоч це нікому не заважало?
Чи не намагався наполягати на своєму тільки тому, що хотілося зробити по-своєму?
Чи не йшов із дому без дозволу батьків, коли можна попроситися? Чи любиш ти слухатися батьків у всьому, завжди бути під їхнім керівництвом, розуміючи свою безпорадність, питаючи в усьому батьківської волі? Чи турбувався про себе: хто, крім тебе, сповідає гріхи твої? Чи спішиш покаятися перед Богом в недобрих ділах? Чи не лаяв ти своїх батьків? Чи не сварився з ними, коли були в гостях?
Чи не соромишся дякувати чужій людині, яка зробила для тебе хоч невелике благодіяння або послугу?
Чи був ти шанобливим зі старшими, рідними, знайомими і незнайомими?
Чи не називав священика "попом" замість належного "отець"? Чи не сміявся услід священику або ж ченцю?
Чи шануєш ти своїх хрещених батьків?
Чи не передражнював ти своїх учителів, наставників? Чи не намагався зробити непомітно якесь зло своєму вчителеві або наставнику, особливо, якщо він із тобою суворий?
Чи не заводив ти знайомство з тими, з ким не дозволили тобі старші? Чи не переслідував когось із однолітків тільки за те, що він слабший або менший? Чи не ображав товаришів насмішками в рухах, кривляннях або образливим словом, висміюючи їхню гаркавість, колір волосся, малий зріст, кульгавість, глухоту, поганий зір, замість того, щоб пожаліти таких дітей, допомагати їм у всьому?
Чи не бив ти когось і чи не підбурював інших до цього, чи намагався примирити посварених товаришів?
Чи не кидав каміння, уламків криги, сніжок у перехожих, в автомашини, потяги?
Чи не ворожив на Різдво або Новий рік і чи не просив інших поворожити тобі?
Чи не думав, що є сили навіть сильніші за Бога (лісовики, домовики, русалки)? Чи боїшся покійників? Чи любиш читати Євангеліє та ін. духовні книжки? Чи не псував священних книг?
Чи знаєш молитви: "Ісусову", "Богородице Діво, радуйся", "Отче наш", а також короткі до Ангела-Охоронця, свого небесного покровителя, святого, ім’я якого маєш? Чи знаєш десять заповідей Божих?
Чи молився щоранку й щовечора, а під час молитви чи думав про щось стороннє? Чи молишся перед їжею і після їжі? Якою молитвою?
