Презентація: 
yasla.-shchedrist.pps (3 761 кБ)
Дитячий "Отче наш" Структура уроку
Любі діти!
Ви пам`ятаєте, яке слово ви сказали першим у житті? Деякі підказують, що - "Дай!" Ну... можливо. Скоріше за все...
А все чому?.. Та тому, що ви ще не знали іншого чарівного слова: "На!"
Поки ми ще були зовсім маленькі, ми думали, що все треба забирати собі: іграшки, цукерки, яблуко, книжку, татів телефон, мамин гребінець... Та і взагалі все, до чого тільки можна дотягнутися. Навіщо? А просто так, щоб все було моє, навіть якщо воно мені не дуже потрібно. Бо маленькі діти ще не вміють замислюватися над тим, навіщо мені все це?..
Але ж ми вже виросли. Ми вже багато думаємо! І просто так, не подумавши, уже нічого не робимо...
Ну от, наприклад: ми помітили, що якщо в дитячому садочку забрати собі всі іграшки і ні з ким не поділитися, то від того ніякої радості нам не буде. Тільки всі відвернуться від нас і не захочуть з нами гратися. А якщо ще хтось у когось щось забирає з криками "Даа-а-ай!!!...", то вже точно з таким мало хто захоче товаришувати.
І навпаки, якщо ми прийдемо зі своєю іграшкою і віддамо її комусь погратися, або почастуємо когось смачними цукерками, то нам посміхнуться і будуть з нами дружити. А це набагато цікавіше, ніж крадькома в куточку з`їсти всі цукерки самому, навіть якщо вони дуже смачні!
Отже, виявляється, казати "На!" приємніше, ніж "Дай!"
Ти даєш цукерки, а отримуєш друга!
Це ж набагато більше!
Того, хто легко і з радістю вміє всім, що у нього є, ділитися, називають - щедрим. І ми таких знаємо, навіть можемо назвати їх, правда? Це, в першу чергу, наші мама і татко, наші бабусі і дідусі. Вони нічого для нас не жаліють. Все найкраще нам віддають. Бо ж вони нас люблять - от у чому секрет!
Тим, кого ми любимо, ми з радістю все віддаємо!
Але ж і ми любимо наших батьків. Тому і нам приємно принести матусі цукерку і сказати: "На, матусю, це тобі!" Чи таткові, братикові, сестричці... та й всім в домі, нікого не забути. Ще й звірят погодувати... Якщо ж у нас є, наприклад, одне яблуко, його можна поділити на всіх і разом дружно з`їсти. Або апельсинку чи пиріжок... не важливо, головне - разом! І дружно!
А знаєте, хто щедріший за всіх? Той, Хто любить нас більше, ніж будь-хто, і Хто віддав нам усе на світі: Він створив і віддав нам всю землю з її лісами і ріками, звірятками і квітами. Він запалив над нами сонечко, щоб нам було і радісно, і тепло. Він дав нам маму і татка, братиків і сестричок і нам самим Він подарував життя.
Які безцінні подарунки!
І який Він щедрий - наш Бог!
Він подарував нам все, весь світ, щоб ми стали Його друзями... От, як це для Нього важливо!
І нам треба бути такими ж, як Він. Виявляється,
хто щедрий, той схожий на Бога!
Давайте разом з вами подивимося мультик про те, як всі дарували один одному чудовий букет, свою помішку і радість.
А от ще один мультфільм про те, що жадібність роз`єднує навіть найкращих друзів, а бажання поділитися останнім, навпаки, об`єднує навіть тих, хто ворогує:
Мультфільм "Раз горох, два горох":
